Там, де немає тіней
ранобе*
Це історія про те, як в одному з боїв Хотинської війни молодий хлопець Назар переміг чорта, який на той час служив турецькому султану.
Нечистій силі довелося повернутися назад у своє кубло, бо чарівна куля та характерницька магія зробили так, що чорт більше не може з’являтися на землі. Тоді він вимудровує план, як доставити Назара живим та неушкодженим до пекла, аби той нарешті зняв своє закляття.
Головному герою випадає на долю безліч випробувань, бо зловісні плани чорта занапастили його кохану дівчину…
*роман з ілюстраціями у стилі аніме.
Як усе починалося (інтерв’ю з автором)
– Спочатку, чому саме козацька тема взагалі та Хотинська війна зокрема?
– Чесно кажучи, спочатку не було такої думки, щоб сюжет обов’язково торкався подій Хотинської війни, чи взагалі згадувалася доба козацтва. Думки крутилися навколо сьогодення. Героями мали стати звичайні сучасні молоді люди. А тоді подумалося, що і зараз, і тоді люди кохали, ненавиділи, прагнули кращої долі. І, головне, вони були такі самі, як і ми з вами – дехто вродливими, дехто – не дуже, але ніколи не були тими карикатурними персонажами, які впродовж тривалого часу нав’язуються нам, як постаті наших предків. Звідси виник задум про хлопця та його друзів, на долю яких випало побувати у бувальцях. А де ж іще можна себе проявити, як не в героїчних пригодах?
І от таким чином заглибившись у історію України не можна було оминути факт, що на початку XXVII століття на усю Європу гриміла слава Війська Запорізького, а мусульманський світ здригався від самої згадки про козаків…
…Головний герой, молодий хлопець Назар – родом з Богуслава. Його кохана, Юстинка, мешкає з батьками поблизу, у містечку Медвин. Зовсім поряд Медвина є Гора Тотоха (у романі зветься Кам’яною Горою) – так зване “місце сили” з потужною енергетикою…
А поруч з Тотохою – Медвинський ліс – оселя лісових духів, де й досі росте величний «Медвин дуб» – ботанічна пам’ятка природи, якої вже 600 років, а в казці це домівка Лісовика…
Усюди поряд нас захоплюючи та цікаві артефакти які наче самі вийшли з казки!
– Кожна книжка має якусь свою, особливу родзинку. Що слугуватиме такою родзинкою у вашій книзі?
– Не вдаючись у подробиці сюжету (він як і годиться, повний подій та пригод), скажу так: от дивиться, фільми-аніме та книжки у стилі манґа та ранобе вже давно стали невід’ємними складовими книжкових магазинів більшості країн світу. Їх охоче читають діти та молодь. Тому в нас, тобто в мене та художника Макса Сухарева, виникла думка – а чому не розповісти українську казку японськими засобами і трохи навернути українських читачів до власної культури?
Стиль ранобе передбачає, насамперед, особливе художнє оформлення. І ми сподіваємося, що таким чином українська тема зазвучить по-новому – ніякої нудної шароварщини! В нашому романі герої мужні, вродливі, пафосні. І подруги в них нівроку…
Попри вищесказане, я все ж таки залишаюсь прибічницею української культури, з нашими стародавніми казками – героїчними, іноді трохи моторошними, але неодмінно дуже образними та живими. Тому і свій текст складала в такому ж стилі.
– Зараз багато проектів воліють мати продовження. Ви собі щось таке плануєте?
– Спочатку планувалось так – написати текст, витерти спітнілого лоба та піти пити каву. Але писати книжку, то дуже захоплива справа!
Так, вже є думки про те, як герої будуть продовжувати початі справи та при цьому потрапляти у нові карколомні пригоди.
Хотинська фортеця, Петро Сагайдачний, Іван Підкова, румуньске місто Ясси, турецький султан Мурад III та Осман II, польский король Стефан Баторій – усі ці постаті та географічні місця так чи інакше згадуються у книзі і слугують тлом на якому розгортається сюжет, у якому усе починається у затишній вітальні, коли одного осіннього вечора у всьому домі вимкнулась електрика. Дідусь, аби розважити онуків намагається розповісти їм вимудрувану історію про пригоди козаків, що трапились майже 400 років тому у часи Хотинської війни. Молодь “крутить носами”, бо їм нецікаво слухати про козаків зокрема та про ту добу взагалі. Але нічого не вдієш – ґаджети розрядилися і школяр Богдан та його старша сестра Настя мусили скоритися, попередивши дідуся, що як тільки увімкнеться світло, вони одразу підуть по своїх кімнатах.
Згнітивши серце, дідусь погоджується і затим пропонує онукам разом визначити, як мають виглядати герої. Крига невдоволення скресає. Спільними зусиллями в них виходить ранобе (японська лайт-новела, де герої зображені у стилі аніме, тому що Богдан є фанатом фільмів аніме)
Що з того вийшло, дивіться самі:
