Відчути себе собакою

розміщено в: есе, мій літературний блог | 0

Калюжа була чудова – широка, в міру глибока, з різними там острівцями та протоками, покритими тонкою кригою. Схоже, це був перший лід цієї зими, а я була перша, хто заліз в цю калюжу… Читати далі

По лужам

розміщено в: есе, мій літературний блог | 0

Сегодня с самого утра все серое и мокрое – и земля, и небо. Дождь разлил в мире спокойствие, прогнал с улиц прохожих, приглушил краски. Капли стучат по зонтику, ползут змейками и зависают прозрачной гирляндой на спицах… “Слушай дождик…” – говорила … Читати далі

Лала

розміщено в: есе, мій літературний блог | 0

Возможно, на кошачьем языке ее имя звучало по-другому, но хозяйка маленького котенка этого не знала. Зато котенок знал, что когда громко говорят «Лала», это значит, ее хотят приласкать… Читати далі

Парашутик

розміщено в: есе, мій літературний блог | 0

  У великій родині насіння кульбабки – це такі, ви їх знаєте, дуже маленькі, з парасолькою-парашутом на голові – жив собі один Парашутик… Прийшов час, подув вітер і багато хто з його братів та сестер полишили рідний дім. Подув ще … Читати далі

Вітер

розміщено в: есе, мій літературний блог | 0

Вітер кружляє серед дерев, заглядає в обличчя перехожих, обдаючи оманливим теплом, грає осіннім листям. В черговому пориві він забрав із собою зграйку жовтих клаптиків, і вони слухняно полетіли – кваплячись і штовхаючись. І тоді один листочок нарешті вирішив, що давно … Читати далі