– Чому саме козацька тема взагалі та Хотинська війна зокрема? 

– Чесно кажучи,з самого початку не було такої думки, щоб сюжет торкався подій Хотинської війни, чи взагалі згадувалася доба козацтва. Думки крутилися навколо сьогодення. Героями мали стати звичайні сучасні молоді люди. А тоді подумалося, що і зараз, і тоді люди кохали, ненавиділи, прагнули кращої долі. І, головне, вони були такі самі, як і ми з вами – дехто вродливими, дехто – не дуже, але ніколи не були тими карикатурними персонажами, які впродовж тривалого часу нав’язуються нам, як постаті наших предків. Звідси виник задум про хлопця та його друзів, на долю яких випало побувати у бувальцях. А де ж іще можна себе проявити, як не в героїчних пригодах?

І от таким чином заглибившись у історію України не можна було оминути факт, що на початку XXVII століття на усю Європу гриміла слава Війська Запорізького, а мусульманський світ здригався від самої згадки про козаків…

…Головний герой, молодий хлопець Назар – родом з Богуслава. Його кохана, Юстинка, мешкає з батьками поблизу, у містечку Медвин. Зовсім поряд Медвина є Гора Тотоха (у романі зветься Кам’яною Горою) – так зване “місце сили” з потужною енергетикою…

А поруч з Тотохою – Медвинський ліс – оселя лісових духів, де й досі росте величний «Медвин дуб» – ботанічна пам’ятка природи, якої вже 600 років, а в сюжеті – це домівка Лісовика…

Усюди поряд нас захоплюючи та цікаві артефакти які наче самі вийшли з казки! 

– Кожна книжка має якусь свою, особливу родзинку. Що слугуватиме такою родзинкою у вашій книзі?

– Не вдаючись у подробиці сюжету (він як і годиться, повний подій та пригод), скажу так: от дивиться, фільми-аніме та книжки у стилі манґа та ранобе вже давно стали невід’ємними складовими книжкових магазинів більшості країн світу. Їх охоче читають діти та молодь. Тому в нас, тобто в мене та художника Макса Сухарева, виникла думка – а чому не розповісти українську казку японськими засобами і трохи навернути українських читачів до власної культури?

Стиль ранобе передбачає, насамперед, особливе художнє оформлення. І ми сподіваємося, що таким чином українська тема зазвучить по-новому – ніякої нудної шароварщини! В нашому романі герої мужні, вродливі, пафосні. І подруги в них нівроку…

Попри вищесказане, я все ж таки залишаюсь прибічницею  української культури, з нашими стародавніми казками – героїчними, іноді трохи моторошними, але неодмінно дуже образними та живими. Тому і свій текст складала в такому ж стилі.

– Зараз багато проектів воліють мати продовження. Ви собі щось таке плануєте?

– Спочатку планувалось так – написати текст, витерти спітнілого лоба та піти пити каву. Але писати книжку, то дуже захоплива справа!

Так, вже є думки про те, як герої будуть продовжувати початі справи та при цьому потрапляти  у нові карколомні пригоди.

 

…Хотинська фортеця, Петро Сагайдачний, Іван Підкова, румуньске місто Ясси, турецький султан Мурад III та Осман II, польский король Стефан Баторій – усі ці постаті та географічні місця так чи інакше згадуються у книзі і слугують тлом на якому розгортається сюжет, у якому усе починається у затишній вітальні, коли одного осіннього вечора у всьому домі вимкнулась електрика.

Тому дідусь, аби розважити онуків, намагається розповісти їм вимудрувану історію про пригоди козаків, що трапились майже 400 років тому у часи Хотинської війни.

Діти від цього не захваті, бо їм нецікаво слухати про козаків зокрема та про ту добу взагалі. 

Але – ґаджети розрядилися і школяр Богдан та його старша сестра Настя скорилися, попередивши дідуся, що як тільки увімкнеться світло, вони одразу підуть по своїх кімнатах.

Дідусь пропонує онукам разом визначити, як мають виглядати герої.