FanCon ’24
Це був перший косплей-фестиваль з назвою FanCon, але геть не перший подібний захід, в якому ми брали участь.
І що я можу сказати по завершенні цих двох божевільних днів? Було весело. От справді, коли ще, на якому фестивалі можна так шалено провести час?
Тому фотографій просто море) і навіть відео є. Принаймні я його знімала.
А ще щосили знімкувала як персонажі ігор та аніме підходили до нас грати у веселу лотерею. До речі, для тих, хто вигравав приз, який називався “шуршик” й досі не знає, що то таке, я зараз швиденько розкажу історію, як цей “шуршик” з’явився.
…Усі знають, що восени листя опадає з дерев й вкриває гарним жовтим килимом газони та доріжки. По таким осіннім доріжкам зазвичай дуже приємно гуляти — під ногами шурхотить опале листя, а ти собі йдеш, дихаєш прохолодним повітрям й мрієш… або не мрієш і просто йдеш — це не головне. Головне, що листя шурхотить. А як ви думаєте, хто увесь той шурхіт робить? От тільки не треба казати, що то все природа так влаштувала. Насправді то все шуршики роблять — їх якось придумали та начаклували малі онуки Лісовика, погралися та випустили на волю. Відтоді ці малі створіннячка живуть в листях дерев. І шурхотять. Помічали, як навесні, коли дерева тільки вдягаються у листячко, як воно приємно шурхотить? То шуршики радіють, що настало тепло. А коли настає падолист, шуршики разом листям опиняються на землі й знову шурхотять — їм стає холодно й щоб зігрітися, вони бігають, перевертаються та грають в квача, щоб зігрітися… Отаке)
Тепер годі історій, час відзвітувати про FanCon `24, що я з радіють й роблю.
А, ще — поки не забула, в перший день FanCon’у я теж була косплеєркою) Правда, дуже такою поміркованою — я взяла образ знахарки Пелагії зі своєї книжки
