«Зелена хвиля» ’19
Одеса спочатку приймала радо, а потім уперіщила зливою. Малуша вимокла, як хлющ, але книжечки вберегла)
А якщо серйозно, то враження від ярмарку трохи псувались не лише дощем, а тим, що дехто хто з відвідувачів казав: «Интересная у вас книга, вот если бьі…» А я їм відповідала, що перекладати свій твір на мову окупантів не збираюся і навіть на думці такого не маю!
Та все ж радісних та приємних моментів було набагато більше. Дуже тішило те, що російськомовні батьки купляли своїм діткам «Там, де немає тіней», щоб за допомогою книжки їм цікаво було вчити українську.
Особливо було приємно, коли дівчинка з Криму (з родини кримських татар) вмовила батька, який погано розумів українську, купити їй книжку.
Ще трохи Одеси з її дахами, морем та тихими вуличками, по яких так приємно гуляти…
