Можна все навпаки ’21 Черкаси

Затишні Черкаси, теплий жовтень і книжки… Фестиваль був насичений добрими емоціями та щирим спілкуванням. Так приємно було вранці поспішати сонячними вулицями на зустріч з читачами, а ввечері, під шурхіт осіннього листя неквапливо йти до готелю, де ми зупинилися на час фестивалю…

UPD. За два роки по тому російська ворожа ракета зруйнувала частину будівлі цього готелю, постраждав також й ринок, де ми тоді купували смачнючий виноград… Та хай би там що, а добро переможе і російські нелюди навіки згинуть! Слава Україні!

Є в нас з Малушею така мила традиція — після кожного фестивалю, який проходить поза Києвом, залишаться на кілька днів у місті, щоб ретельно роздивитися пам’ятки, скуштувати місцеві смаколики, без поспіху погуляти алеями та парками… словом, набратися атмосфери. І якщо зі смаколиків найбільш запам’ятався стиглий осінній виноград, то незвичайна скульптура дівчинки-скрипальки перед міською філармонією, де проходив фестиваль, відтоді стала для нас символом міста. Фотографії цього чудового витвору мистецтва дивіться в нашій галереї-репортажі «Можна все навпаки ’21», а також чудові моменти спілкування з читачами, які ми зберегли для душі.

До речі, дещо дивна назва фестивалю стосувалася суто ходу його проведення. Погодьтеся, це дійсно все навпаки, коли свою роботу книжковий форум почав з… нагородження учасників! Усе ж інше було як слід: мистецькі заходи, зустрічі з письменниками, веселі та пізнавальні квести тощо. Наша Малуша навіть встигла прийняти участь в одному з них. Ні, не як учасниця, а як ключовий елемент — фото з нею було однією з умов успішного проходження!