Хто такий Тібор

Тібор –— нечиста сила, диявол, з яким зустрівся на Хотинській війні козак Назар. А от щоб розказати хто такий Тібор насправді, треба починати здалеку.

…Колись дуже давно, ще до початку нашої ери, у римській імперії був один імператор. Правду кажучи, їх там було значно більше, але зараз мова лише про одного – Тиберія. Повне ім’я  якого звучало так — Тиберій Клавдій Нерон, з роду Клавдіїв. Не треба плутати його з імператором Нероном, якому приписують спалення Риму, бо той лише доводився Тиберію небожем і був його названим сином. Але обидва відзначилися крайньою жорстокістю, яка накривала їх з головою саме тоді, коли вони ставали імператорами.

У 6-й книзі «Анналів» Тацита про Тиберія сказано так: «Навіть його характер часом був різним. Його репутація була бездоганною, поки він жив при Августі як приватна особа або полководець; свої вади він прагнув приховувати і прикидався добродійним, поки були живі Друз і Германик. Погані і хороші якості були в нім і за життя його матері. Якщо його жорстокість і гідна прокляття, він все-таки умів приховувати свій настрій, аж поки не занурився в мерзотності і розпусту. І з тих пір, відкинувши стид і сором, почав слідувати своїй дійсній природі»

До того, поки Тиберія не вибрали на цей поважний пост (а посада імператора була тоді виборна) він вважався кращим після Агріппи полководцем в армії імператора Августа і доволі врівноваженою людиною.

Близько 20 року до н. е. Тиберій здійснив похід на схід, де успішно воював проти парфян, за що отримав велику шану в імперії. Відтоді він назавжди зберіг жагу до військових перемог.

Але в його житті були не тільки перемоги.

Приблизно за десять років до своєї імператорської доби Тиберій був вимушений розлучитися з коханою жінкою – Віпсанією. Імператор Август заборонив йому навіть зустрічатися з нею і наказав одружитися на вдові полководця Агріппи, Юлії. Шлюб виявився невдалим і в 2 р. до н. е. був розірваний. У 6 р. до н. е. Тиберій публічно оголосив про свій відхід із суспільного життя і з декількома друзями та александрійським астрологом Фрасиллом подався на острів Родос.

Незабаром Август став шукати наступника для передачі влади і був вимушений оголосити ним Тиберія, дозволивши нарешті тому повернутися до Риму.

Ставши імператором, Тиберій почав переслідування євреїв  через їхню збільшену активність і залучення вражаюче великого числа прихильників до лав іудеїв. Але попри усі зусилля розповсюдження юдаїзму в Римі та Італії присікти не вдалося.

Тоді Тиберій замислив вирушити до Іудеї, якою у цей час керував знаний прокуратор Понтій Пилат і аби не викликати зайвого галасу, приїхав до Єрусалиму інкогніто, від виглядом римського легіонера, саме в той день, коли прокуратору належало винести вирок Ісусу…

…Навіть після того, як іудейські первосвященники ухвалили рішення про смерть Христа, Понтій Пілат довго вагався – стратити заколотника та вбивцю Варавву чи волоцюгу Ісуса, який називав себе царем Іудейським… Рішення давалося важко. Присутній поруч римський імператор чомусь не втручався у хід справи, сидів неподалік замислений та відсторонений.

Нарешті Тиберій підняв голову. Подивився на бранців, яких привели до палацу. Його довгий погляд перехопив Пилат. Римський імператор зітхнув і відвів очі від Ісуса…

Після того великий римський імператор повернувся у Рим вже зовсім іншою людиною…

Розчарування і підозрілість, що оточили Тиберія після його подорожі, далися взнаки –— вже незабаром і до самої його смерті римська чернь кричала «Тиберія до Тибру!».

Є опис його останніх хвилин життя:

…Дихання Тиберія присіклося, і бунтівники вирішили, що життя його покинуло. І вже перед великою групою тих, що вітають з’явився його спадкоємець Калігула, щоб прибрати до своїх рук кермо влади, як раптом стало відомо, що Тиберій розплющив очі, що до нього повернувся голос і він просить принести йому їжі для відновлення сил, які покинули його. Через це всіх пройняв жах, і присутні розбіглися. Але заколотник Макрон, що не втратив самовладання і рішучості, віддав наказ задушити Тиберія, накинувши на нього купу одягу.

Все було скінчено… але попри сподівання ворогів, Тиберій після смерті потрапив у дивний та надзвичайний світ, бути у якому йому дозволив сам Сатана… за один-єдиний погляд у 33-му році від Різдва Христова…