Насіннячко-парашутик

ЗАКАДРОВИЙ ТЕКСТ. У великій родині кульбабки — це такі собі рослинки, з парасолькою-парашутом на голові – жило собі одне Насіннячко-парашутик. Прийшов час, подув вітер і багато хто з його братів та сестер полетіли за вітром. Вітер подув ще – не втримався і він…

НАТ. ТЕПЛИЙ ДЕНЬ НА ПОЧАТКУ ЛІТА.

НАСІННЯЧКО-ПАРАШУТИК легко летить за вітром, насолоджуючись сонцем і весною
і ні про що не думає… По вулиці йде МОЛОДА ЖІНКА, майже дівчина, в одній руці у неї сумка з продуктами, а в інший собака на повідку. ПАРАШУТИКУ немає ніякого діла до них.
У нього є мета. Яка, він поки не знає, але думає, що якщо пролетить досить довго, то цілком зможе дізнатися. Зараз він знає тільки, що і дівчина і собака в його плани не входять і їх треба облетіти стороною.

ПАРАШУТИК

(подумки)

Вони дуже близько… Що ж робити? Жодної ідеї…

От біда! Ага, здається, придумав!

Треба швидкості додати. Але як?!

ПАРАШУТИК пролітає ще трохи і безсило висне у тісній духоті вузької доріжки, обсадженій квітучими кущами.

ПАРАШУТИК

(сам до себе)

Так, без паніки – ось вже зовсім скоро доріжка
має закінчитися, а там простір і вітер…

ПАРАШУТИК
полегшено зітхає, як раптом в нього над головою лунає страшний грім –
це чхає собака.

Із забитими памороками, нічого не тямлячого парашутика потужним
потоком собачого чиху заносить прямо до великої жінчиної
сумки…

ПАРАШУТИК

(подумки)

Усе. Прилетів… Виходу немає. Замкнутий простір. Кінець…
Зараз вже можна панікувати по-справжньому…

ПАРАШУТИК розплющує одне око й водить ним по сторонам.

ПАРАШУТИК

Хоча ні. Здається, все ще не час…

ИНТ. КВАРТИРА У БАГАТОПОВЕРХОВОМУ БУДИНКУ.
МОЛОДА ЖІНКА приходить додому. Ставить сумку у порога і йде мити собаці лапи. ПАРАШУТИК видирається нагору і, сидячи на пакетах, ошелешено озирається навколо. МОЛОДА ЖІНКА закінчує возиться з собакою, підходить, простягає руку.

ПАРАШУТИК

(з полегшенням – вирішує, що це вона йому подала руку)

Дякую! Нарешті я виберуся з халепи!

МОЛОДА ЖІНКА бере сумку і несе її на кухню. Викладає покупки. ПАРАШУТИК вчепився було в якийсь пакет, але його сил вистачає ненадовго і він стрімголов котиться невідомо куди…

Закинутий на кухонний стіл, приходить до тями від того, що
на нього хтось дивиться. Два великих широко розкритих блакитних ока. ДІВЧИНКА.
Очі малечі світяться тисячею питань та вигадок. У волоссі бантик.

ДІВЧИНКА

Мамо, поглянь, кого я знайшла!Звуки кроків. Біля блискучих блакитних очей виникають такі ж блакитні, але без тисячі питань.

МОЛОДА ЖІНКА

Я нічого не бачу. (придивляється пильніше)Не вигадуй! Там нікого немає.

ПАРАШУТИК

(волає)

Як це немає?! А я?! Я ж тут! Я-а-а! Гей, допоможі-і-ть!
Чого вам варто? Я ж не просив мене сюди приносити! Послухайте! Будь ласка!

МОЛОДА ЖІНКА

(до дочки, невдоволено)

Ну що у тебе знову за фантазії? Давай, краще, будемо обідати.

МОЛОДА ЖІНКА байдуже відвертається і йде готувати їжу.

ПАРАШУТИК пригнічено зіщулюється. ДІВЧИНКА рішуче струшує бантиком, дбайливо садить парашутик на долоньку і виходить на балкон, залитий весняним
сонцем. У відкриті вікна заглядає блакитне небо в легких хмарах і великі зелені дерева під ними.ДІВЧИНКА підносить майже невидимий клубочок до губ і легенько дме… Малесенькою блискучою кометою ПАРАШУТИК здіймається в повітря. Потім вирівнює рух і озирається.

ДІВЧИНКА все ще стоїть на балконі і весело махає йому рукою…

Дійові
особи:

ПАРАШУТИК
– анімоване антропоморфне насіння кульбаби

МОЛОДА
ЖІНКА – жінка 25-27 років

ДІВЧИНКА
– дівчинка 4-5 років

СОБАКА