це такий собі дайджест моїх доробків та особистих нотаток, написаних у різні часи під впливом різного настрою…
Як “людина зі сходу України” у четвертому поколінні (наша родина оселись у Приазов’ї ще наприкінці XIX століття), раніше я писала виключно російською мовою, особливо не замислюючись над цим питанням. Тому багато чого тут буде написано російською – бо переробляти створене під впливом тодішніх емоцій та почуттів було б з мого боку нерозумно та хибно.
Війна на Донбасі розкрила мені, як, певно, і багатьом іншим, життєву необхідність спілкування та творчості українською.
Відтоді усі мої герої разом зі мною заговорили українською, а надто персонажі моєї першої книги “Там, де немає тіней”.
Тут зібрані усі мої тексти – есе, поезії, сценарії і збірка дуже ранніх віршів та прози “Записки на обрывках мыслей”.
З самого ранку дощить. Мокра ворона сіла на дах авто, припаркованого під вікном. Від дощових крапель там слизько, і вона увесь час невдоволено ковзається. Потім її увагу щось привертає і ворона злітає. Тоді з’являється знов з чимось їстівним у дзьобі … Читати далі
Осенний грустный сад
Безмолвный, неухоженный.
Воспоминания нежданно, невпопад… читати далі…
Калюжа була чудова – широка, в міру глибока, з різними там острівцями та протоками, покритими тонкою кригою. Схоже, це був перший лід цієї зими, а я була перша, хто заліз в цю калюжу… Читати далі
Сегодня с самого утра все серое и мокрое – и земля, и небо. Дождь разлил в мире спокойствие, прогнал с улиц прохожих, приглушил краски. Капли стучат по зонтику, ползут змейками и зависают прозрачной гирляндой на спицах… “Слушай дождик…” – говорила … Читати далі
Возможно, на кошачьем языке ее имя звучало по-другому, но хозяйка маленького котенка этого не знала. Зато котенок знал, что когда громко говорят «Лала», это значит, ее хотят приласкать… Читати далі
ЗАКАДРОВИЙ ТЕКСТ. У великій родині насіння кульбабки – ви знаєте їх – це такі, дуже маленькі, з парасолькою-парашутом на голові – жив собі один Парашутик. Прийшов час, подув вітер і багато хто з його братів та сестер полетіли за вітром. … Читати далі
У великій родині насіння кульбабки – це такі, ви їх знаєте, дуже маленькі, з парасолькою-парашутом на голові – жив собі один Парашутик… Прийшов час, подув вітер і багато хто з його братів та сестер полишили рідний дім. Подув ще … Читати далі
Вітер кружляє серед дерев, заглядає в обличчя перехожих, обдаючи оманливим теплом, грає осіннім листям. В черговому пориві він забрав із собою зграйку жовтих клаптиків, і вони слухняно полетіли – кваплячись і штовхаючись. І тоді один листочок нарешті вирішив, що давно … Читати далі
уривок зі сценарію до короткого метру про Говарда Філіпа Лавкрафта.
ІНТ. НЬЮ-ЙОРК. ДЕНЬ. КАФЕ У ЦЕНТРІ.
Джаз-бенд грає фокстрот. Соліст, темношкірий саксофоніст, ходить поміж столиків… Читати далі